Ваятель жизни, мой Творец,
Мой Друг, мой Бог и мой Отец!
Ты- Жизнь моя,Ты- Радость,Свет!
И никого дороже нет
Тебя, мой Бог. Благодарю
За утра светлую зарю,
Что воссияла над душой
Моей,безвидной и пустой.
Ты наполняешь бытие,
Жилище скромное мое.
За круг друзей, моих родных
Пусть вознесется этот стих
К Жилищу Бога моего-
Хочу любить, хвалить Его!
За нужды, за болезни, труд
Тебе уста пусть воспоют
Осанна Богу, Слава, честь!
Как хорошо, Ты- был, Ты- есть!
И скоро Ты опять придешь,
Меня к Себе, мой Бог, возьмешь.
В жилище Светлое Свое.
И там я воспою Твое
Святое Имя, Боже Сил.
Меня от смерти воскресил,
Дитем Своим меня назвал
И радость Вечной Жизни дал.
Ну, а пока живу я здесь,
То счастлива и тем,что есть-
Не груда мертвого песка,
не из приматов стада я.
Я- человек! Ты так сказал
И имя в Книгу записал.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
