Сірий Ангел у сірому плащі
Схожий на людей.
ВОНИ
Нарікають на життя
Вимочують крила в поросі
Просмажуються в розсолі сліз
Бредуть бездоріжжям сірим
А Н Г Е Л
АНГЕЛ прийшов
Ангел прийшов на землю.
Сірий...
ВІН НЕ зможе
Навчити літати ЇХ.
ВОНИ НЕ помічають
Орнаменту горобини на вишиванці полудня,
ВОНИ блукають у вересневих калюжах,
Думаючи, що то - океани...
А якщо і згадає хто, звідки він родом,
І підійме сині очі до купола блакиті,
ВОНИ цілим натовпом жбурнуть під ноги каміння,
Аби перечепився.
Аби НЕ зміг
Струсити оману буднів,
Аби не зрозумів, що він - АНГЕЛ!!!,
На якому не сірий плащ -
Крила,
Вимочені в земному поросі
Сірому.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поговори со мною... - Тамара Локшина Общаясь с людьми мы зачастую скрываем от них свои истиные чувства. В молитвенном разговоре с Богом, каждый из нас можем быть самим собой, не скрываясь и не одевая маскхалат. Он не осудит, всё поймёт, а самое главное, Он желает разговаривать с каждым из нас. Такое общение несёт с собой мир и покой.
